| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
| МАН-Інформ |
 |
Всесвітній сум (Ностальгія)
Кожен день минає. Сьогодні вже вчора, а завтра – це сьогодні. Ти пливеш життям, неначе корабель океаном. Шляхом зустрічаєш різних людей, які недовго мандруватимуть поруч. Шляхи розходяться. Але ти не маєш права збитися з обраного курсу. Часом шкодуєш, що не цінував стосунки з деякими людьми, які тепер втрачені назавжди. Сумуєш за днями, коли ви мали нагоду проводити час разом.
Невблаганно рухаються стрілки циферблата. Роза вітрів розкидає вчорашніх товаришів світом. Ти не знаєш, що на тебе чекає, але вже самотнього, бо ти власноруч прокладаєш шлях життям. Згадуєш веселі дні, які проводив у колі друзів. Ти не можеш бути впевненим, чи зустрінеш кого-небудь із них потім. Для чого іноді доля зводить людей разом? Можливо, просто для досвіду?
Щодня ми зустрічаємо нових людей. Бачимо тисячі облич у натовпі. Так мало трапитися. Завдяки цим зустрічам ти піднімаєшся сходами для досягнення мети. Здається, майже досяг, а тут – прірва. Тобі не вистачає друзів, які підтримають у скрутну хвилину. Вони вже не члени екіпажу твого корабля. Друже, не плач! Впав? Піднімайся потроху, знайди новий шлях, можливо, тернистий…
Вітер розвіває вітрила. Корабель йде повним ходом. Ти щасливий. На мить зупинися. Вгамуй емоції. Зрозумій, що в житті ти можеш розраховувати лише на себе. Посміхнися світові. Знайди сенс життя. Рухайся вперед назустріч новим горизонтам. Ти – це те, що ти робиш. Ти – це твій вибір. Ти – те, що створиш. Будь рішучим, і ніколи не зламаєшся тоді, коли руйнується все.
Шукай надію в майбутньому. Подякуй минулому. Угору дивися з вірою. Даруй любов та посмішки незнайомим людям. Вір у дива, бо вони трапляються. Мрій та фантазуй. Реалізовуй, дій! Йди сміливо до своєї мети.
Світ нічого тобі не повинен. Він любить сильних. Витривалих. Тих, хто не здається за будь-яких умов! У житті ти можеш багато втратити, тому рухайся завжди один. Не розраховуй на інших. Ти капітан своєї долі.
Все, що трапляється в житті, – завжди на краще. Іноді здається, що це все, фінал. Щось не вдалося, не трапилося, не збулось. Але це лише новий початок після різкого повороту, де за розчаруваннями нові щасливі зустрічі.
Коли йтиме дощ за вікном, він буде в твоїй душі. Так приходить Ностальгія. Вона розірве шви від ран на серці, які майже загоїлися завдяки Часу. Ти пригадаєш усе. Не опирайся. Розгорни фотоальбом, відкрий фотографії на комп’ютері та погортай. Згадай усе. Подивися в обличчя кожній людині, яка зійшла з твого шляху. Пригадай щасливі моменти, посміхнися. Вибач та вибачся сам. Подякуй за все. Ти заплачеш. Обов’язково заплачеш. Це мине. З Часом. Ностальгія повернеться. Потім, не зараз. А поки що…
Спалюй за собою мости, ніколи не бійся робити те, що ти вважаєш за потрібне, і казати те, що думаєш. Не здавайся! Дій! Хай тебе не хвилює думка інших людей доти, доки ти впевнений, що чиниш правильно! Хай віра в краще дарує нові ідеї та враження (емоції)! І доля хай несправедлива, життя – це гра, тож грай красиво!
|
| Категорія: Суспільство | Додав: petit_tyran (25.03.2013)
| Автор: Юлія Цицилюк E
|
| Переглядів: 654
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|