Існує дві версії походження слова «гімнастика». Більшість вчених схиляються до думки, що воно походить від грецького слова «gymnazo», що в перекладі означає – тренувати (спосіб тренування гладіаторів), у чому і полягає мета цього виду спорта. У Давній Греції гімнастика набула широкого розквіту. Це було майже дві з половиною тисячі років тому. Свою фізичну досконалість греки демонстрували на Олімпійських іграх. Переможці ігор були національними героями. А гладіаторські бої увійшли в історію. За другою версією походження слова «гімнастика»: до кореня слова увійшло інше грецьке слово «gymnos», що означає оголений. Справді, загально відомо, що грецькі атлети виконували фізичні вправи повністю оголеними (без одягу), тіло змащували олією та присипали дрібним піском, щоб уникнути зневоднення. З’явившись в іонських містах, потім у континентальній Греції, гімнастичний зал був місцем тренувань для атлетів, який представляв містечко під час Олімпійських Ігор. Для римлян гімнастика була загалом способом загартування солдат у легіонах. Саме розвиток художньої гімнастики починається на початку XIX ст. На початку 20-х років привертає увагу одинадцятирічний хлопчик Франсуа Дельсарт, який пізніше під керівництвом професора Бомбіні став видатним артистом Паризької академічної опери. На жаль, у розквіті артистичних сил він втратив голос. Та Дельсарт був енергійною, вольовою і діяльною людиною. Він не пішов з мистецтва, а став актором-педагогом. Ним було розроблено багато вправ, які отримали назву «виразної гімнастики». У Дельсарта витоком виразності жестів були зміст слова, фрази, події, які відбуваються в якомусь драматичному дійстві. В художній гімнастиці робота над виразністю дій йде від змісту сюжету і характеру музики. У наш час ця форма гімнастики є виключно жіночою на змаганнях, хоча існують спроби, наприклад у Японії, розширити цей вид спорту і для чоловіків. Через її естетичні і хореографічні аспекти, її називають художньою гімнастикою. Ця гімнастика включає в себе пошуки про вираження рухів і естетики Франсуа Дельсарта, і також етюди про ритмічність Емілі Жак-Далькроз. Школами танцю керували американські хореографи Айседора Дункан і Мері Вігман – революціонерки в області класичного танцю, тому що головною метою праці було досягнення найбільшої тілесної свободи. Ця гімнастика, яку супроводжує музика, виконується без предмета або з предметами, занадто акробатичні елементи заборонені, а гімнастки повинні реалізовувати естетичні і гармонійні. Звертаючись до історії виникнення художньої гімнастики, не можна не розповісти про знамениту танцівницю Айседору Дункан. Життя цієї дивовижної жінки (1878-1928) проходило в постійному пошуку нових форм рухів в мистецтві танцю. Дитинство Айседори було нелегким. Йшов час, і мати віддала Айседору в балетну школу. В той час в танцях класичного балету різноманітні людські емоції передавалися умовними механічними жестами. Але її завжди тягнуло до таких танців, в яких можна було б передати всі настрої, почуття та хвилювання вільними та справжніми рухами. Рухи Айседори Дунган розкривали всі почуття і думки, які її хвилювали, так ясно, немов вона говорила словами. В 1904 році в Бельвю під Парижем Дункан разом з сестрою Елізабет відкрила Школу пластичного танцю. Айседора зі своїми танцями об’їздила майже весь світ. У 1921 році вона відкрила Студію пластичного танцю у Москві. Але у 1924 році вона повернулася до Франції. У 30-ті роки пластику стали називати художнім рухом, який приваблює своїми легкістю та красою. Українські гімнастки - одні з лідерів світової гімнастики. Головними тренерами збірною протягом багатьох років є Ірина та Альбіна Дерюгіни. Вони заснували всесвітньо відому "Школу Дерюгіних", відому титулованими ученицями, серед них Ганна Безсонова (багаторазова чемпіонка світу, дворазовий бронзових призер Олімпійських ігор). Україна має двох олімпійських чемпіонок - Катерину Серебрянську та Олександру Тимошенко, бронзових призерок Ганну Безсонову (двічі), Олену Вітриченко та Оксану Скалдіну. Говорячи про красу, ми частіш за все маємо на увазі не тільки обличчя, але й весь зовнішній облік людини, фігуру, манеру поводження. У цьому всьому рішаючи роль відіграє різносторонній та гармонійний розвиток, що дуже приваблює дівчаток. Кожна дівчина бажає бути пружною, ловкою, здоровою, граціозною, придбати легкість руху. А досягти цих результатів допомагає – художня гімнастика, справжнє мистецтво у спорті, втілення грації, пластики, краси, спритності і терплячого, вдумливого ставлення до життя.
<a href=http://zmkshop.ru/novosti/zaklyuchen-dogovor-na-izgotovlenie-i-postavku-metallokonstruktsiy-s-goryachim-otsinkovaniem-dlya-zda/>расход цинка при горячем цинковании на 1м2</a>
